|
1. |
|
|
|
|
курці помирають рано
інші помирають вчасно
як на мене
це однаково вдало
як на мене
життя прекрасне
коли (я) йду додому
то слідкую за своєю тінню
чи вона у мене одна
чи вона самотня та сильна
Це відбувається
автоматично
все відбувається
автоматично
митці марнують сторінки
інші повторюють гасла
як на мене
це однаково влучно
як на мене
це все одно класно
|
|
2. |
|
|
|
|
Все що тобі подобається
Це частина тебе
Те що тобі подобається
Це можливо твоя сутність
Твоя потреба
Тож тебе вже зустріли
Тебе вже закрили
Знай тебе вже схопили
Тебе вже закрили
Все що тобі подобається
Це частина тебе
Те що тобі подобається
Це можливо твоя сутність
Твоя потреба
Тож тебе вже зустріли
Тебе вже закрили
Знай тебе вже схопили
Тебе вже закрили
Жахи існують тільки ззовні
Поселилися у сусіда
Жахи існують тільки ззовні
Не твоя біда не твоя провина
|
|
3. |
|
|
|
|
Наодинці в сутінках ідучи до дому
у натовпі відчуєш страшенну втому
солідні люди в дорогих костюмах
тебе поманять, а потім забудуть
ідучи по лезу, не зупиняйся
ти летиш у прірву - там і залишайся
Ніяких гарантій, жодних зобов'язань,
Ти сам собі вбивця, сам собі в'язень.
стрімке гальмування не залишить шансів
твої нерви не залізні, зусилля марні
потуги стати кращим будуть занедбані
щасливих моментів не знайдеш на дні
|
|
4. |
|
|
|
|
Заплющивши очі міцно
Затуливши рота ганчір'ям
Боюсь дивитися всім в обличчя
Лякаюсь тих, хто крокує подвір'ям
Страхом оповиті, мороком окутані
На роботу крокують роботи
Ні, вибачте, це люди
Забігаю до дому похапцем
Ховаюся у своїй кімнаті
В цегельній коробці спокійно
В мережі палає багаття
Цифрове павутиння ніжно
Обплітає душу тривожну
Хіба можна було інакше?
Чи було в минулому гірше?
Страхи і переживання щезають
Занурені в глибинні води
В голові паморочиться
Від пластикової вроди
Сонячне світло сліпить
Затягнуті міцно штори
Маленька труна кімнати
Заспокоїть, отруїть, створить
Ілюзію рівноваги
В буденному пеклі рутини
Ти не єдиний, хто забуває
Життя живої людини
|
|
5. |
|
|
|
|
промайнувши птахом,
сіра дума посіяла сім'я.
вона сховалась під дахом
ми ніколи не знайдемо спасіння
хутко під ковдрою ночі,
б'ючись що сили об воду,
слизька нота невдачі
наврочила нашу вроду
зелені та кволі -
ми закриваємо очі,
сірі та хворі -
лягаємо долілиць,
сині та мертві -
годуємо диких звірів
сильні та вперті -
ридаємо ниць
|
|
6. |
|
|
|
|
сумні історії до ранку -
так має бути
сльози солоні -
твоє майбутнє
ти можеш мовчати,
але не можеш забути
ти можеш кричати,
але не можеш здобути
веселі плітки на світанку
такому ніколи не бути
страждання солодкі -
твоє небуття
|
|
7. |
|
|
|
|
якщо кожен встигне
якщо кожен здатен
якщо кожен зможе
навіть ті хто здобич
навіть ті з краю
хто мети не має
мети немає
сліпі біля зрячих
тупі біля ледачих
світлі біля темних
навіть ті хто мертві
навіть ті хто зайві
Всі біди оминають
Такого не буває
|
|
8. |
|
|
|
|
мертві дерева, зневоднені ріки
йди за мною, бо всі ми каліки
полум'ям омиті - станемо дощем,
босі, немиті, зруйновані вщент
світло сліпить очі
темрява душить в ночі
вогонь палає та не погасне
йди за мною, бо смерть прекрасна
дощем окроплені - станемо брудом
сліпі, налякані, жити ми будем
|
Нескінченна втома. Страх перед неіснуючими проблемами. Численні спроби втекти від себе.
released November 22, 2019
Віталій Гавриленко — голос, гітара, клавішні, програмування, зведення;
Андрій Печаткін — гітара, бас, голос, програмування.
