Повз тисячі кімнат пустих
Та глядачів байдужих і сумних
Хтось зруйнував своє життя;
Повз тисячі сердець лихих
Та душ пихатих і дурних
Творив, забувши про буття.
Серед будівель та осель,
Серед доріг, лісів, пустель
Хтось втратив себе; водночас
Поміж дерев, кущів та трав,
Озер, річок та переправ
Хтось інший прокляв нас.
